Suchergebnisse

The integration relations between Norway and EU have been studied in the article. The core of the Norwegian model of participation in the European integration process is the integration without co-determination. Norway is simultaneously both outside and inside the EU. The country is not a member of the EU and it does not participate in any decision-making and policy-making process in the EU and it is also excluded from important aspects of the cooperation, such as Economic and Monetary Union and Common external and security policy. But, Norway has adopted nearly three-quarters of the EU legislation, and it has implemented this legislation more effectively than many of the EU Member States. From the EU's perspective, Norway is the third country with which the EU is most closely integrated. It has been noted that this Norwegian model has become the subject of intense internal political debates in the UK during the national preparations for the national referendum on the future of this country in the Union. The fundamental characteristics of the Norwegian model of integration with the EU has been identified and described. Thus, Norway doesn't have the unified institutional structure, with the help of which its relationships with the EU are regulated. An important characteristic of Norway's agreements with the EU is that they do not have their own material. Also, they are indefinite and are characterized by a substantial gap between formality and reality. Other fundamental characteristics of Norway's integration with the EU are that this process is reactive, asymmetrical, and remarkably pragmatic. Moreover, Norway's model of integration depoliticizes many important issues. It has been found that the main pillar of EU – Norway relations is EEA agreement. It is the largest and the most important international legal document, which comprises most of the bilateral cooperation and influences the entire model of association. It has been determined that the key negative feature of Norwegian model of relations with the EU ...

У статті розглядаються пропозиції, висунуті нещодавно міністрами урядів Німеч-чини та Франції – З. Габріелем і Е. Макроном щодо радикально глибокої інтеграції дер-жав-членів єврозони. Сильніша єврозона має стати ядром поглиблення європейськоїінтеграції. Міністри пропонують максимально оновити архітектуру єврозони шляхомстворення її бюджету та забезпечення його власними джерелами наповнення, посилен-ня виконавчих повноважень за допомогою створення групи єврозони в ЄвропейськомуПарламенті та посади підзвітного їй члена Європейської Комісії, який має зосередитисвої зусилля на фіскальній політиці, а також економічному зростанні, інвестиціях тастворенні робочих місць. Міністри зазначають, що в ЄС мають знайти і втілити в життятакі засоби, за допомогою яких європейський спільний інтерес не буде більше відріз-нятись від національних інтересів держав-членів. Робиться висновок про те, що погли-блення європейської інтеграції, оновлення ЄС шляхом подальшого реформування йогоправової та інституційної систем вигідне для України, оскільки успішність внутрішніхреформ в Україні, вектор розвитку нашої держави, її цивілізаційний вибір значною мі-рою залежатимуть як від успішності проекту об'єднаної Європи в цілому, так і йогоключових елементів – єдиного внутрішнього ринку та єдиної європейської валюти. ; The article deals with the proposals recently put forward by government ministers of Germany and France S. Gabriel and E. Macron on radically deep integration of eurozone Member-states. A stronger eurozone should be the core of a deepened EU. Ministers offer to upgrade eurozone architecture by creating its budget which would have its own revenues, strengthening the executive powers through the creation of the eurozone grouping within the European Parliament and position of a member of the European Commission, whichcould embody this stronger eurozone focusing on fiscal policy but also on growth, investment and job creation. The Ministers noted that the EU have to find and implement the means by which European general interest will ...

The article deals with the mechanism of European citizens' initiative which was determinedby the provisions of the Lisbon Treaty and implemented in practice by a regulationof the European Parliament and the Council in April 2012. An author considers indetail the basic principles and main stages of the procedure of European citizens' initiativemechanism, including their features, key players and timeframe. Much attention is paidto consideration of already existing experience of European citizens' initiative mechanismpractical implementation and outcomes of the first three initiatives that have successfullypassed all stages of the procedure and examined by the Commission. The subject-mattersand objectives of European citizens' initiatives are also analyzed, including open and closedinitiatives as well as obsolete ones (withdrawn by organizers, gained insufficient supportby citizens) and initiatives which did not registered by the Commission. It is concluded thatthe future of a strong European democracy and the public's acceptance of the EU dependvery much on whether the European Citizens' Initiative is politically taken seriously andundergoes meaningful reform. ; . ; Стаття присвячена розгляду механізму європейської громадянської ініціативи, пе-редбаченого положеннями Лісабонського договору та запровадженого у практику по-становою Європейського Парламенту та Ради ЄС у квітні 2012 р. Детально розгляда-ються базові засади та основні етапи процедури механізму громадянської ініціативи,зокрема їх особливості, ключові гравці та часові терміни. Значна увага приділяєтьсявивченню наявного вже досвіду практичної реалізації механізму громадянської ініці-ативи, аналізу результатів розгляду Європейською Комісією перших трьох ініціатив,які успішно пройшли всі етапи процедури. Аналізуються також предмети і цілі грома-дянських ініціатив, у тому числі відкритих, закритих, відкликаних організаторами,не підтриманих громадянами і не зареєстрованих Комісією. Робиться висновок про те,що майбутнє сильної європейської демократії та ...

This paper explores institutional support of the EU-Ukraine Association Agreement implementation, which provisional application started of November 1, 2014. It is emphasized that the institutional framework of the Agreement is typical for European political practice, since it involves creation not only joint decision-making bodies at the ministerial level, but bodies which provide a forum for exchange of views and cooperation between Ukraine and the EU parliamentarians and regular meetings of civil society representatives. On the basis of Rules of procedures of the Association Council and the Association Committee provisions adopted by the parties it is revealed the features of their functioning, including decision-making. An author explores process of Ukrainian part of Civil Society Platform creation and analyzes the problems that arose during the formation of its composition. It is concluded that the proper functioning of the institutional framework of the Agreement will promote the Europeanization of public administration in Ukraine. ; . ; В статті розглядається інституційне забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тимчасове застосування якої розпочалося з 1 листопада 2014 р. Підкреслюється, що інституційна структура Угоди є типовою для європейської політичної практики, оскільки вона передбачає створення не лише спільних органів прийняття рішень на міністерському рівні, а й органів, які слугують форумом для обміну думками та співпраці між парламентарями України та ЄС і регулярних зустрічей представників організованого громадянського суспільства сторін. На основі аналізу положень ухваленого сторонами регламенту Ради асоціації та Комітету асоціації з'ясовано особливості їх функціонування, зокрема процесу прийняття рішень. Розглянуто процес створення української частини Платформи громадянського суспільства та проаналізовано проблеми, які виникли під час формування її складу. Зроблено висновок про те, що повноцінне функціонування інституційної структури Угоди сприятиме європеїзації ...

This paper explores the actual status and current problems of gender equality in theworld through the prism of the Global Gender Gap Index, which published in the GlobalGender Gap Report 2014, prepared by the World Economic Forum. Based on the data andusing the methodology of the Report the paper analyses regional differences in achievinggender equality, components and features of dedicated countries ranks in each region, aswell as gender gaps closing general trends in 2006–2014 years. The author analyses theoutput variables of Ukraine's rating and finds out its place in the Global Index comparedto the post-communist countries and countries that have signed an association agreementswith EU. Economic and policy implications of gender equality are analyzed. ; . ; В статті розглядаються сучасний стан та актуальні проблеми ґендерної рівностів світі крізь призму Глобального індексу ґендерного розриву, який опубліковано вЗвіті щодо глобального ґендерного розриву в 2014 р., підготовленого Всесвітнім економічнимфорумом. На основі даних та за допомогою методології звіту аналізуютьсярегіональні відмінності в досягненні ґендерної рівності, складові та особливості рейтингуокремих країн кожного регіону, а також загальні тенденції в подоланні ґендерноїнерівності в 2006–2014 рр. Аналізуються вихідні змінні рейтингу України,з'ясовується її місце в глобальному індексі, порівняно з посткомуністичними країнамита країнами, які підписали угоди про асоціацію з ЄС. Розглядається вплив утвердженняґендерної рівності на економіку та політичну сферу.